Рекомендовані книжки для батьків обдарованих дітей

Нелегко знайти книжки, які розглядають тему обдарованості прямо й вичерпно. Проте є багато творів, які можуть бути особливо цікавими та корисними для батьків обдарованих дітей. Усі перелічені тут книжки я прочитала сама, і вони допомогли мені краще зрозуміти моїх дітей — а також саму себе. Звісно, не кожна книжка однаково доречна для кожної ситуації чи кожного читача. Тому: беріть те, що корисне для вас, а решту просто відкладіть.

До кожної книжки ви знайдете короткий опис, чому я її рекомендую. Якщо існує німецький переклад, я зазначила німецьку назву; інакше наведено англійську назву.

Моя порада: почніть із книжки, яка вас найбільше приваблює або яка найкраще пасує до того, що зараз вас турбує.

Якщо ви хочете разом обговорити одну з книжок або порекомендувати інші твори, звертайтеся до мене — Jasna (jasnabronic@gmail.com).

Креативність

«FLOW und Kreativität: Wie Sie Ihre Grenzen überwinden und das Unmögliche schaffen» (англ.: “Creativity: Flow and the Psychology of Discovery and Invention”) Міхая Чіксентмігаї

  • Ця книжка про надзвичайно креативних людей (науковців, митців…), які або зробили революцію у своїй галузі, або створили цілком нові напрями. Автор ніколи прямо не називає їх обдарованими, проте важко уявити, що вони не мали виняткових талантів у своїх сферах.
  • Чіксентмігаї поговорив із сотнями таких людей, щоб з'ясувати, що їх об'єднує. Серед іншого він досліджує риси креативних людей, а також їхнє виховання й освіту.
  • Моя улюблена цитата з книжки: “In fact, school left positive memories with none of them.” (Переклад: «Насправді школа в жодного з них не залишила позитивних спогадів.»)

Регуляція емоцій

Обидві книжки дотримуються думки, що можна краще керувати своїми почуттями, якщо їх розпізнавати й називати. У цьому може допомогти ширший емоційний словник і знання того, як виникають почуття.

«Atlas of the Heart» Брене Браун

  • Книжка пояснює, які почуття існують і що їх відрізняє одне від одного.
  • У мене був великий момент прозріння, коли я дізналася про різницю між “sympathy” та “empathy” (навіть якщо більшість людей вживають ці слова як синоніми).
  • Англійську аудіокнижку читає сама авторка, і слухати її — справжня насолода.

«Wie Gefühle entstehen: Eine neue Sicht auf unsere Emotionen» (англ.: “How Emotions Are Made: The Secret Life of the Brain”) Лізи Фельдман Барретт

  • Авторка пояснює, що ми вже 2000 років вважаємо, ніби знаємо про емоції, до яких наслідків призводить такий спосіб мислення і що про це кажуть дослідження останніх 100 років. Коротко: неймовірно, що попри всі докази те, як ми дивимося на свої почуття, більше не змінилося.
  • Знання того, чим емоції не є (тваринною частиною нас, яку треба приборкувати розумом), допомогло мені приймати й керувати власними емоціями.

Винагороди й покарання

«Punished by Rewards: Twenty-Fifth Anniversary Edition: The Trouble with Gold Stars, Incentive Plans, A's, Praise, and Other Bribes» Алфі Кона

  • Книжка про те, що винагороди й покарання — це дві сторони однієї медалі і чому їх краще не застосовувати. Винагородами й покараннями автор вважає все, що можна назвати маніпулятивним. «Молодець!», сказане від щирого серця, він винагородою не вважає. Але якщо ви кажете те саме лише тому, що хочете, аби дитина зберегла поведінку, це вже винагорода.
  • Описано багато прикладів досліджень, які показують, що винагороди хоч і можуть змінити поведінку в короткостроковій перспективі, але в довгостроковій руйнують внутрішню мотивацію дитини.
  • Відколи ми з чоловіком прочитали цю книжку, ми взагалі більше не застосовуємо покарань і винагород. Натомість ми більше розмовляємо з нашими дітьми про те, як ми хочемо поводитися (а я думала, що розмовляти ще більше неможливо). Завдяки цьому в нашому сімейному житті менше стресу, а дітям легше в чомусь зізнатися.

Навчання й концентрація

У цих книжках ідеться про навчання: які методи працюють, чому це так і що ми можемо зробити, щоб нам і нашим дітям навчання приносило радість. А коли навчання само собою приносить задоволення, то з'являється й концентрація.

«Das Zettelkasten-Prinzip: Erfolgreich wissenschaftlich Schreiben und Studieren mit effektiven Notizen» (англ.: “How to Take Smart Notes”) Зьонке Аренса

  • Книжка звучить так, ніби йдеться лише про один конкретний метод ведення нотаток — картотеку (Zettelkasten). Але це не так. Так, метод пояснено, проте набагато важливіше пояснення того, чому він так добре працює і які методи навчання ми застосовуємо в школах, що особливо фруструють обдарованих дітей саме тому, що вони неефективні.
  • Завдяки цій книжці я тепер можу пояснити, чому я так опиралася тому, щоб щотижня вчити 20 нових латинських слів. Мені ж не було з того жодної користі, якщо я ніяк не могла застосувати ці знання, а наступного тижня я б однаково ці слова забула.

«Flow. Das Geheimnis des Glücks» (англ.: “Flow: The Psychology of Optimal Experience”) Міхая Чіксентмігаї

  • Потік, який ще називають творчим захопленням, — це стан цілковитого занурення в діяльність. Він настає, коли ви так поглинуті тим, що робите, що забуваєте про все інше, і час летить непомітно.
  • Автор — психолог, який виявив, назвав і дослідив це поняття. У книжці він дуже доступно узагальнює всі свої знання, наводить чудові приклади й пояснює, що можна зробити, щоб частіше входити в стан потоку.

«The Art of Impossible: A Peak Performance Primer» Стівена Котлера

  • Ця книжка майже як продовження «Flow» (вище). Вона розвиває ті ідеї й враховує нові наукові відкриття.
  • Тут я дізналася, що завдання, яке лежить приблизно на 104% моїх можливостей, буде для мене найцікавішим. Тепер я намагаюся поєднувати прості завдання з викликом, щоб вони приносили більше задоволення, а надто складні завдання я розбиваю так, щоб вони опинилися на позначці 104%.

Концентрація й забудькуватість

У більшості випадків, коли батьки скаржаться на проблеми з концентрацією у своїх дітей, ідеться не про те, що дитина взагалі не може зосередитися, а про те, що вона не може зосередитися на тому, що батьки й учителі вважають важливим.

У таких випадках варто ознайомитися з порадами й прийомами для дітей із СДУГ (незалежно від того, чи є в дитини діагноз СДУГ або чи його припускають). Рекомендації загалом легко спробувати, і в найгіршому разі вони просто не спрацюють.

«Parenting ADHD Now!: Easy Intervention Strategies to Empower Kids with ADHD» Ілейн Тейлор-Клаус і Даян Демпстер

  • Книжку написали дві матері, які разом мають п'ятьох дітей із СДУГ. Вона сповнена порад, що спрацювали принаймні з однією з їхніх дітей, і пояснює, чому діти саме такі, чого від них можна очікувати, а чого — ні. Наприклад: проста вказівка на кшталт «Не забудь про це завтра!» працює набагато гірше, ніж якщо разом із дитиною встановити будильник.
  • Мій син ніколи не міг довго сидіти поруч зі мною, поки ми читали книжку. Я тлумачила це як нудьгу, хоча він завжди це заперечував. Тепер я розумію, що його тілу потрібен рух, щоб залишатися уважним. Я читаю книжку вголос, поки він бігає кімнатою чи грається іграшками. А коли я ставлю йому запитання, він точно знає, що ми прочитали.

«How to ADHD: An Insider's Guide to Working with Your Brain» Джессіки Маккейб

  • Авторка веде YouTube-канал «How to ADHD», де у співпраці з терапевтами розповідає про свій досвід із СДУГ. У книжці вона структуровано опрацьовує теми, які також висвітлює у своїх відео.
  • Цей YouTube-канал я стежу вже роками, бо авторка так добре узагальнює складні теми. У неї я навчилася не почуватися надмірно винною щоразу, коли щось забуваю. Натомість тепер я все записую, причому там, де вчасно це побачу.

Автобіографія

«I. Asimov: A Memoir» Айзека Азімова

  • Серед іншого відомий письменник описує, як його обдарованість і сильно виражене почуття справедливості вплинули на його життя.
  • Мені його аналіз здався захопливим: чому він часто почувався стороннім, але все ж міг знаходити багато друзів, чого він боявся і як влаштував своє життя так, щоб уникати певних речей — наприклад, польотів.